46 мільйонів гривень у цьогорічному бюджеті закладено на кабінети української мови в школах з іншими мовами навчання, повідомила у коментарі Радіо Свобода міністр освіти України Лілія Гриневич під час свого візиту до Закарпатської області.
За її словами, за ці кошти місцева влада має закупити обладнання, відповідно до тих рекомендацій, які виробили в Міносвіти. Такі підходи повинні допомогти вчителям української мови у школах нацменшин покращити методологію з вивченням мови та заохотити дітей до навчання державної мови.
«Вчителі української мови почували себе у школах з навчанням мовою нацменшин приниженими. Саме тому ми зараз кабміном виділили кошти на обладнання кабінетів української мови у таких школах. А також встановили цим вчителям надбавку до 30% – найбільшу, яка є, щоб вони мали заохочення», – зазначила Лілія Гриневич.
Крім того, міністр освіти нагадала, що актуальним є питання про подовження тривалості перехідного періоду імплементації «мовної» статті закону про освіту. Такі рекомендації надала Венеціанська комісія, підготовано відповідний законопроект.
«Це законопроект №8046 вчора стояв у порядку денному, але до нього не дійшла черга, – прокоментувала Лілія Гриневич. – Законопроект говорить про збільшення тривалості перехідного періоду до 2023 року.Якщо ми хочемо справді навчити дітей української мови, маємо підготувати все так, щоб ці зміни стали незворотніми. Нам важливо це робити поступово, щоб не викликати опору дітей».
Як пояснила Гриневич, планується, що спочатку діти вивчатимуть все рідною мовою, а потім поступово будуть впроваджуватись предмети українською аж поки не буде досягнуто співвідношення «60% державною мовою, та 40% використання мови нацменшин».
Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном, зокрема, в Угорщині.
Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».
Міністерство закордонних справ Угорщини 26 вересня заявило про намір країни блокувати зближення України та ЄС через закон про освіту. Угорщина заблокувала засідання комісії Україна-НАТО, що мало відбутися в лютому 2018 року під час зустрічі міністрів оборони всіх країн-членів альянсу.
14 лютого цього року уряд схвалив законопроект, який має внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту» й продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го.